Хто відчув спиною хлист
Знає кожну із причин
Сука піджимає хвіст
Збита запахом провин
В чому
Краще топити злобу свою і втому
Не загубити, а зберегти натомість
Ту залишкову совість
Неочевидна помісь
Може піде на користь
Може
Я вже і сам на себе давно не схожий
І до оплоту свого дійшов не кожен
Раптом візьме направить
Раптом почує, збавить
Хоч на третину навіть
І це мине
Спину під батіг
Сядь якщо не ліг
В пору німоти
Виправдай мотив
Весь набутий щем
В парі хризантем
Це на мить лише
Створений едем
Помисли кволі
Топимо в солі
Топимо в болі
Хай йому грець
Кожен початок свій має кінець
Камінь шліфує не лють, а терпець
Повний недолік
Стерті мозолі
Та мимоволі
Пройде і це
Що твоя туга тобі принесе?
Смуту за смутою, але усе мине
Може і це мине