Letras
Ви горло дрете, що ви - це світло,
А ми будем чорнотою,
Щоб ваше світло зблідло.
Бо світло не несе руїну,
А ви - гнила порода.
І не сховаєте свою зміїну
Суть. Ви - потороч і шкода!
Ви вдаєте, що ви - це правда,
Хоча завжди були брехнею,
І нею брехнею лишитесь і завтра.
Ми будем бурею, що ваш вогонь загасить,
Тисячоголосим громом, ревищем колючим.
Ми будемо карою богів і невблаганним часом,
Ми будем безоднею, в яку впадете із кручі.
Ви - сліпота, німа покора,
Огида і бездумне поклоніння.
Глухі сьогодні, завтра й вчора.
Неуцтво вічне без прозріння.
Ми будем всім, аби не вами.
Століття гніту розламаєм.
Ми знаєм все, всіх пам'ятаєм,
Кого в застінках били батогами.
Бо ми ніколи і не були вами,
Хоч гнали нас у ваші храми,
Труїли вашими книжками,
Та ми є люде, ми не стали вами.