Letras
Порожні вулиці дихають смогом,
Сірі обличчя — наче програма.
Сонце в бетоні, не видно дороги,
Мрієш про втечу, але без плану.
Це бетонний сон — не прокидайся,
Світ палає, але ти не ламайся.
Кожен крок — мов битва за сенс,
Наші танці серед стін, як герць.
В офісі день, а вночі — новини,
Ті самі лиця, ті самі причини.
Хтось зачиняє двері до правди,
А ти знов ковтаєш свій спокій за кавою.
Це бетонний сон — не прокидайся,
Світ спопеліє, а ти не зламаєшся.
Кожен крок — мов битва за сенс,
Наші танці серед стін, як герць.
Але десь там, у темряві шурхіт,
Хтось шепоче: "Є інший шлях..."
Серце калатає, ти стискаєш руки —
Залиш позаду свій біль і страх
Це бетонний сон, але я вже не сплю,
Я вже не мовчу, але і не в строю.
Світ палає, і хай буде так —
Бо в мені згорів мій страх.