Letras
Пам'ять дощами вимило
Розум вітрами вимело
Хто тебе, мила, вимолив?
Хто тебе з неба виманив?
Звідки ти, щастя, випало?
Взяло мене і випило
Хто тебе в Бога вигадав?
І для чиєї вигоди?
Я тебе, мила, вимолив
З Божого саду виламав
І небеса відкрили ми
І обгорнули крилами
І не забракне сили нам
Поки шепочуть губи
Мила, а хто ти, мила?
Любий, а хто ти, любий?
(Мила, а хто ти, мила?)
(Любий, а хто ти?)
А не було вже виходу
Окрім дурного випадку
Сам ти мене і вихопив
Як випадкову вигадку
Сам же мене і вимислив
Сам же мене і вичислив
І як пречистий вимисел
Поміж рядками вичитав
Я тебе, мила, вимолив
З Божого саду виламав
І небеса відкрили ми
І обгорнули крилами
І не забракне сили нам
Поки шепочуть губи
Мила, а хто ти, мила?
Любий, а хто ти, любий?
Я тебе, мила, вимолив
З Божого саду виламав
І небеса відкрили ми
І обгорнули крилами
І не забракне сили нам
Поки шепочуть губи
Мила, а хто ти, мила?
Любий, а хто ти, любий?
Я тебе, мила, вимолив
З Божого саду виламав
І небеса відкрили ми
І обгорнули крилами
І не забракне сили нам
Поки шепочуть губи
Мила, а хто ти, мила?
Любий, а хто ти, любий?
Любий, а хто ти, любий?
Мила, а хто ти?
Хто ти? Е
Любий, а хто ти, любий?
Мила, а хто ти, люба?
Хто ти, є-е?
Любий, а хто ти? (Мила, а хто ти?)