Текст пісні
Десь сховалась стежка в хащах що вела до дому
Де червоні ягоди та летить пух з тополі
Де молочна річка тече у мої долоні
Й дме солоний вітер в місто з берегів Азову
Ох солоний вітер, ох ці ягоди червоні
Я від вас тікав аж стікав піт на чоло моє
Ох тягучий меде, ох ви плямисті тополі
Як до вас знайти назад шлях наперекір долі?
Щастя полюбляє тишу, тож я буду співати гучно
Нехай слово стане стрілою, хай летить швидко немов промінь
Як химери поцілить влучно
Головне, щоб воно пронизало серце, головне це стріла, а не лучник
Називав ці вулиці злими, але посадив свою лють за ґрати
Нам обіцяли зливи, але тут ніхто не чекав на гради
Перемог запах терпкий мускус в солодких пахощах зради
З під ребер я витягнув гуслі, навіть там вони не припиняли грати
Навіть коли поховають (сестро), коли мене поховають (брате)
І квест закінчиться хрестом, навіть тоді вони не перестануть грати
Чи то перед дверями в пекло (батько) чи навпроти райської брами, мати
Тремтітимуть немов стекла (струни) і навіть там не перестануть грати
Значить заквітнуть знову старі сади Філібера
Й друзі питимуть портвейн на сходах мого універу
Розкидали камні, а
Їх збирати нам, а
В золотих полях, а
Під блакитним небосхилом
Де поснули вороженьки встане кам'яна могила
Шлях нехай не приведе до Риму нас, приведе до миру
А вузенька стежка мене приведе до рими
На ґанок до діда до родини, де ми вічно діти
Це вже нікуди не діти з мене, нікуди не діти
На всю голосину хочеться Дніпром ревіти
Нам не час складати зброю, час складати заповіти (їм)
Та ми дочекаемся тихої зорі
Наші заповіти вже давно в Кобзарі
Ой, солоний вітер віє з берегів Азову
Ой, рідно земле кличе нас додому
Десь сховалась стежка в хащах що вела до дому
Де червоні ягоди та летить пух з тополі
Де молочна річка тече у мої долоні
Й дме солоний вітер в місто з берегів Азову
Ох солоний вітер, ох ці ягоди червоні