Оберіть трек для відтворення
У ніч глуху подорожній йшов дорогою пустою
місток хитався в темряві над чорною водою
Та раптом з-під мосту крізь шепіт води
Почувся плач дитячий: «мамо... прийди...»
Я зупинився прислухався і знов той тонкий крик
неначе хтось маленький там ховався між глиб
Я глянув під місток туман повз по воді
і знов прозвучало тихо: «мамо... прийди...»
Спустився ближче до краю холодний вітер засвистів
а плач ставав усе гучніший зливався в дикий спів
Та раптом з темних хвиль щось біле піднялось
і серце в грудях різко мов камінь обірвалось
Потерча мертве дитя плаче з води
шепоче голосочком: «мамо прийди...»
Я обернувся здійнялася пітьма
Потерча мене тягне до дна
Потерча вчепилось за ногу тягнуло в темну глибину
а плач його дитячий різав ніч мов крик що рве тишу одну
Холодні пальці схопились за плащ
сили упали я майже пропав...
Я в розпачі рвонувся схопив корінь край води
земля під пальцями тремтіла та корінь дав снаги
Я видерся на берег відпав від того дна
а плач вмить стих під мостом немов і не було дитя
Я видерся на берег ледве дихав від імли
лежав тремтів від холоду й води чужої тьми
Та знизу з-під місточка почулось в тишині:
«Наступного разу смертний... ти не втечеш від мене...»
Потерча мертве дитя плаче з води
шепоче голосочком: «мамо прийди...»
Я обернувся здійнялася пітьма
Потерча мене тягне до дна!
Потерча мертве дитя кличе вночі
його холодні руки тягнуться малі...
Я рвуся з темряви не зловить глубина
та плач усе нагадує: там є чиєсь дитя...