Текст пісні
І він писав
Але ж від того лютого всі люди люті стали
І я один із них
І людяність від того лютого зникала
І я мало не зник
А може, й зник
А може, в пекло вже потрапив, хоча не знаю ще за що, але там саме так, напевно
Такі думки були спочатку, аж потім в них відчув невпевненість
Адже я вже казав колись, потім забув, були на те причини, а потім пригадав, розбитий
Таких, як ти, не може опинитись в злому місті
Через таких, буває, забувають про самотність ту несамовиту
Через таких складають пісні
Зібратись по частинам і рушати
Якщо відстав — то наздогнати
А якщо загубив, то винахідливішим мушу стати і знайти
Прошу
Якщо я неохоче душу вкотре втратив, знайди і поверни мені її, бо вмієш так лиш ти
Щоб залишитись в обіймах назавжди
Подалі від холодної, несамовитої, німої самоти