Заманили

Йшла я собі та звичаї ламала,

Холод та скрежет звідусіль пізнала,

Почула стільки, що й дихати не мала,

Прихилюсь до тебе я, може краще стане,

Стане...

Прихилившись до тебе, правду розказала,

Як слухняною донькою була, але впала,

Про зльоти та падіння, як я відчувала,

Заманили в воду! Обманули!

Забере тебе, якщо ти не в змозі,

Забере тебе, іди по дорозі!

Важко стане - то й не треба кричати,

Знаєш правду - то й не треба мовчати!

Я тобі хтіла щастя привернути,

Та заховаєш ти все й сам в спокусі,

Бачу вогняні хвости на небі,

Здавалось, казка, але ні - то люди заманили!

Забере тебе, якщо ти не в змозі,

Забере тебе, іди по дорозі!

Важко стане - то й не треба кричати,

Знаєш правду - то й не треба мовчати!

Забере тебе, якщо ти не в змозі,

Забере тебе, іди по дорозі!

Важко стане - то й не треба кричати,

Знаєш правду - то й не треба мовчати!

Заманили!