Сингл / Трек
Ну що б здавалося слова
Слова та голос більш нічого
А серце б'ється ожива
Як їх почує знать од бога
І голос той і ті слова
Ідуть меж люди
Похилившись
Не те щоб дуже зажурившись
А так на палубі стояв
І сторч на море поглядав
Мов на Іуду із туману
Як кажуть стала виглядать
Червонолицяя Діана
А я вже думав спать лягать
Та й став щоб трохи подивиться
На круглолицю молодицю
Чи теє дівчину
Матрос таки земляк наш з Островної
На вахті стоя
Журився сам собі чогось
Та й заспівав звичайне тихо
Щоб капітан не чув бо з лиха
Якийсь лихий хоч і земляк
Співа матрос як той козак
Що в наймах виріс сиротою
Іде служити в москалі
Давно давно колись
Я чув як стоя під вербою
Тихенько дівчина співала
І жаль мені малому стало
Того сірому сироту
Що він утомився
На тин похилився
Люде кажуть і говорять
Мабуть він упився
І я заплакав жаль малому
Було сіроми сироти
Чого ж тепер заплакав ти
Чого тепер тобі старому
У цій неволі стало жаль
Що світ зав'язаний закритий
Що сам єси тепер москаль
Що серце порване побите
І що хороше дороге
Було в йому то розлилося
Що ось як жити довелося
Чи так лебедику еге